Головна » Статті » Мої статті

Стаття. Розвиток особистісного потенціалу на заняттях з української мови

 Розвиток особистісного потенціалу студента на заняттях з української мови  

Мета вищої освіти сьогодні – виховання творчої особистості здатної сприймати все нове і потім продовжувати цей творчий процес. Саме такій особистості належить майбутнє країни. Суспільству потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. Зрозуміло, що кожен рівень мовного розвитку особистості завжди був визначальним у рівні розвитку держави взагалі. Тому нам, викладачам, треба домагатися, щоб наші студенти були освіченими, грамотними людьми, які на належному рівні вміли б практично користуватися рідною мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Безумовно, це неможливо досягти без любові й пошани до рідної мови, а ще не можливіше – без створення на заняттях нормального морально-психологічного клімату і умов, що дають студентові можливість реалізувати себе в різних видах діяльності. Кожна людина – це жива особистість. Але особистістю вона стає не відразу. В її становленні беруть участь багато зовнішніх чинників, і серед них є мова. Саме мова є засобом пізнання світу, формування особистості, засобом і сферою самовираження людини. Через мову людина може виражати свої думки, своє розуміння, виявляючи свій характер, свою особистість. І сьогодні наше завдання – розвивати особистісний потенціал студента. В.О. Сухомлинський, добре усвідомлюючи роль рідної мови у формуванні й становленні особистості, відводив мові, рідному слову головне місце в навчально-виховному процесі. Видатний педагог наполягав на копіткій роботі зі словом, бо це потрібно для виховання відчуття краси слова, яке переливається барвами і мелодіями навколишнього світу. Саме копітка робота над словом розвиває мислення, мовлення і уяву людини, адже слово є могутнім засобом впливу на свідомість. Вся моя діяльність на заняттях та в позаурочні години направлена на розвиток творчої особистості студента. Навчити його виробляти вміння правильно розмовляти й писати, точно висловлювати свою думку, активно використовувати мовні знання, грамотно їх застосовувати. В процесі практичного освоєння української мови виховується й культура молодої людини – шанобливе ставлення до традицій українського народу, до його мови, його слова. Це і є головною метою мого викладання. Як зацікавити студентів підвищити увагу на занятті, посилити процес осмислення і запам’ятовування? Значною мірою це залежить від мовного матеріалу, який має бути цікавим, розкривав би красу рідної мови граматичними формами й синтаксичними конструкціями. І головне – від майстерності викладача, який спонукає студента повсякчас підвищувати мовну грамотність. Викладач має постійно знаходитися в творчому пошуку, підвищувати фахові знання, використовувати різні форми і методи в навчально-виховному процесі. Саме любов до свого предмета, чіткість і організованість у роботі, такт у стосунках зі студентами, своєчасне надання їм допомоги у навчанні, об’єктивне оцінювання – все це надзвичайно впливає на процес засвоєння матеріалу Використання лише традиційних засобів навчання знижує ефективність навчального процесу, робить його одноманітним, малоемоційним. Тому особливу увагу приділяю нетрадиційним формам і методам навчання, що дають можливість створити атмосферу зацікавленості кожного в роботі, допоможуть проявити самостійність і нестандартність мислення, розвивають творчі здібності студентів. У нестандартних заняттях поєднуються елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення – але у незвичайних формах. Найбільш поширені такі форми нестандартних занять: - інтегроване заняття. Проводять два викладачі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо; - дослідницьке заняття. Полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерел. Такі заняття розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Студенти вчаться працювати з історичними документами, підручниками, періодичною пресою; - рольова гра. Вона вимагає від студентів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. На занятті обговорюються ті чи інші проблеми, студенти вчаться доводити правильність своєї думки і робити висновки. Ігри розвивають пізнавальний інтерес, спостережливість, активізують розумову діяльність.; - театральна вистава. Передбачає більш чіткий сценарій. Спрямована на те, щоб викликати інтерес до навчання. Опирається на образне мислення, фантазію, уяву. Збільшує самостійність студентів під час підготовки сценарію; Ефективною може бути лише та інноваційна технологія, яка ґрунтується на потребах та інтересах студентів. При опрацюванні матеріалу диференціюю завдання, враховую рівень розумових здібностей, психологічних та фізичних особливостей студентів, - це допомагає підвищувати грамотність навіть у найслабших. Індивідуальний підхід не залишає поза увагою жодного студента. Така робота спрямована на саморозвиток молоді, на формування їхньої пізнавальної і творчої особистості. Цікавим елементом у засвоєнні навчального матеріалу є вправи із зашифрованими в них ключами, які водночас приносять у навчальну роботу елементи гри й азарт, стимулюють роботу. Виконуючи такі вправи, студент набуває навичок групувати явища за певними ознаками, виробляє в собі такі важливі якості як уважність, зосередженість, наполегливість. І насамкінець – дістає моральне задоволення від правильно виконаного завдання. Використовуючи наочні та технічні засоби навчання – це перший крок до опанування мовного матеріалу. Викладач повинен якомога частіше застосовувати на заняттях найрізноманітніші форми і методи навчання. Шаблонність і одноманітність не створює зацікавленості у студентів. Тому на своїх заняттях залучаю студентів до проблемно-пошукової діяльності, застосовую дослідницький метод, використовую інноваційні технології навчання, де студент самостійно досліджує проблему, її обґрунтовує і робить висновки. Головне, щоб студенти не лише сприймали тему, а й аргументовано висловлювали власне бачення проблеми, переконливо обстоювали свої погляди. Адже ми вчимо майбутніх фахівців, бо здатність керувати своїм мисленням і мовою допомагає людині оволодіти обраним фахом, досягти професійної майстерності. Доцільно на заняттях з української мови проводити і групову роботу при вирішенні проблем та при проведенні рольових ігор. Це дає можливість кожній групі показати свою роботу. - Заняття-гра «Що? Де? Коли?» - група поділена заздалегідь на команди, обрано капітанів, роздані домашні завдання. Гра проходить у 6 етапів. 1. Вступне слово викладача. 2. Розминка. Повторення всіх ключових понять теми, в яких враховуються між- предметні зв’язки. 3. Визначення часу на обдумування запитання і кількості балів за відповідь. Арбітрів обирають з-поміж учасників гри. 4. Гра «Що? Де? Коли?» 5. Підведення підсумків. 6. Заключне слово викладача . - Заняття-КВК – такий вид роботи можна використовувати на повторювально- узагальнюючих заняттях. Команди формують за один-два тижні до КВК. Обирають капітана і розподіляють обов’язки. Викладач дає домашнє завдання: повторити теми, підготувати суперникам кросворд, завдання, тощо . Завдання викладача на підготовчому етапі – залучити всіх студентів, перевірити знання кожного, оцінити їхню діяльність на занятті і при підготовці до нього. В основному – це повторення теми і розділу. Змагання складаються з 6 етапів. 1. Привітання команд. Домашнє завдання. 2. Розминка: команди задають одна одній питання, на які члени команди мають дати відповідь. 3. Домашнє завдання. Перевірка домашнього завдання. 4. Члени команд виконують завдання. 5. Завдання капітанам і членам команд. 6. Заключний етап – підведення підсумків. - Заняття- брейнг-ринг – необхідно швидко зреагувати на поставлене запитання і дати правильну відповідь, час при цьому обмежений. Організація: 1. Кількість ігрових столів відповідає кількості команд. 2. На кожному столі дзвінок, який сповіщає ведучого про готовність команди відповідати. 3. Потрібен один ведучий, який буде організатором та арбітром гри (зазвичай, це викладач). 4. У 1 турі брейн-рингу команда повинна дати правильну відповідь на три запитання, лише тоді вона може зайняти стіл лідера. 5. Команда, яка найдовше втримається за столом лідера, вважається переможцем гри. 6. Підготовка запитань для брейн-рингу. За результатами гри можна зробити висновок щодо рівня підготовки студентів групи з даної теми. Їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення. - Заняття-бесіда за «круглим столом» - одна група студентів(ведучі) беруть роль відповідачів на поставлені запитання з теми заняття, решта - становлять аудиторію. Їхня роль – постановка питань ведучим. Негативним під час проведення такого заняття є те, що група студентів ділиться на активних і пасивних. Підготовку до заняття проводять заздалегідь. Дається список літератури і теми, які треба повторити. Ведучий – викладач. Заняття починається зі вступного слова викладача. Далі виступають студенти, яким задають питання. В кінці заняття робиться висновок і дається оцінка роботи групи та окремих студентів. - Заняття-диспут – дискусія, розгляд, дослідження. Дискусія виникає внаслідок спілкування викладача і студентів. Механізм виникнення дискусії: проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан студентів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності й бажанням розібратися у проблемі. Будь-яка дискусія включає 3 компоненти: 1. Пізнавальний. Знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла. 2. Операційно-комунікативний. Вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору. 3. Емоційно-оціночний – емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки. Для дискусії характерні такі поняття: знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності. Якщо беруть участь 2 студенти, то це дискусія-діалог. Є групові дискусії, де задіяні групи студентів, масова дискусія, в якій залучені всі студенти. Викладач повинен скеровувати студентів, ставлячи питання. Майстерність викладача полягає в тому, щоб вчасно помітити і відчути момент закінчення дискусії. В кінці заняття треба підвести підсумки, проаналізувати висновки, виставити бали. Заняття-вікторина, заняття-вистава, заняття-фестиваль, заняття-аукціон, заняття прес-конференція, тощо – важко довести перевагу того чи іншого підходу до заняття, але кожен із цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Безумовно, треба раціонально добирати ті засоби впливу на студентів, які є найефективнішими в кожному конкретному випадку. Не буде бажаного результату в уміннях та навичках студента з мови без позааудиторної роботи, що направлена на підвищення мовного рівня, вдосконалення уже знаного та пізнання нового. Проводяться конференції, диспути, олімпіади, конкурси, свята – все це дає змогу молодій людині самореалізуватися, життєво визначитись, розвивати свій культурний, моральний, творчий потенціал. В цьому році, на обласному конкурсі з української мови ім.. П.Яцика, студентка нашого навчального закладу, посіла третє(переможне) місце серед студентів ВНЗ Одеської області і була запрошена до участі в загальнонаціональному конкурсі. Не залишається поза увагою обдарована молодь, створений поетичний клуб «Натхнення», де кожна творча особистість може продемонструвати свої знання та обдарування. В клубі студенти удосконалюють структуру своїх художніх творів, духовно збагачуються та вчаться розуміти себе. До 65-річчя навчального закладу, було присвячено чимало студентських віршів. Технікум мій, ти єдиний такий, Джерелом є для мого навчання. Ти скарбниця тих знань, що черпаємо ми, На життєвому шляху зростання. Технікум мій, в День народження твій, Від усіх нас прийми найщиріші вітання. Гнатюк І., студент гр.. Б-11 Якими б методами ми не користувалися, які б форми контролю не застосовували, тільки любов до студента, до своєї роботи може дати наснагу для плідної роботи та творчого пошуку. У серце увійде лише те, що йде від серця. Адже викладання мови – це творення людської душі, це є людинознавство, бо в слові поєднуються думки, почуття, ставлення людей до всього навколишнього світу. У статті «Слово про слово» В. Сухомлинський закликає колег: «Відточуйте слово. Говоріть красиво про красу навколишнього світу. Слово – то найтонший різець… Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Оволодіваймо ж цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса».                                                                                                     

                                                                                                  Марусіч Н.Ю. викладач української мови  

                                             Б-Дністровського державного аграрного технікуму

Категорія: Мої статті | Додав: Юріївна (15.06.2012)
Переглядів: 772 | Рейтинг: 0.0/0