Персональний сайт викладача Марусіч Н. Ю.

 Хороший оратор - це той, хто вміло  підносить і розкриває тему свого виступу. Він вільно висловлює думки і  талановито опановує увагою слухачів. Не у всіх є такі вроджені здібності, але  їх нескладно придбати. 

Інструкція

               -  Відпрацюйте хорошу дикцію. Тоді слухачі  будуть розуміти вас і серйозно сприймати сказане. Слідкуйте за тим, щоб  правильно вимовляти слова, чітко їх промовляти, і за тим, щоб ваша мова була  плавною, а не обривистій. 

                -  Думайте про слухачів. Готуючи виступ, поміркуйте  про людей, які будуть вас слухати, про те, що може бути їм цікаво, як  привернути їх увагу. Користуючись порівняннями, наочними прикладами і іншими  ораторськими прийомами, говорите про те, що знайоме слухачам, буде їм зрозуміло  і торкнеться їх. 

                 - Робіть паузи. Вони необхідні  для того, щоб "center"підкреслювати та виділяти головні думки, а також щоб слухачі мали  можливість поміркувати над сказаним вами. 

                 - Слідкуйте за  зовнішнім виглядом. Хоча він безпосередньо не впливає на ваші ораторські  здібності, охайний зовнішній вигляд дозволить вам відчувати себе впевненіше.  Одягаючись в акуратну, відповідну і чистий одяг, ви виявите повагу до слухачів  і допоможете їм налаштуватися на важливість ваших слів. 

                 - Користуйтеся  планом. Якщо ви вивчите текст напам'ять, то можете збитися під час виступу  через найменшого відволікання. Щоб цього не сталося, відзначте на аркуші паперу  основні моменти, на які хочете звернути увагу. Готуючись до виступу і  репетируючи, користуйтеся цим планом і прагніть кожен раз одну думку  висловлювати різними словами. Це допоможе вам не розгубитися при аудиторії. 

                -  Продумайте вступ. Кажуть, що перші 30 секунд є  ключовими. Якщо вам не вдасться залучити і зацікавити своїх слухачів з самого  початку, то вони навряд чи будуть уважно вас слухати і пропустять важливі  думки, на які ви зверніть увагу. 

              -   Не використовуйте незнайомі, мудрі і не  зрозумілі іншим слова. Це не буде розташовувати слухачів, а навпаки, змусить їх  думати, що ви високої думки про себе, а значить, поблажливо ставитеся до них. 

               -  Користуйтеся питаннями. Навіть якщо вони  риторичні (не потребують відповіді вголос), вони допоможуть слухачам стежити за  ходом ваших думок і про себе аналізувати те, що ви говорите. 

               -  Жестикулюйте і відпрацьовуйте міміку. Без  цього ваша мова буде «сухою» і нудною.

Значне місце у підготовці фахівців з вищою освітою займають лекції. Лекція  — це чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Мета лекції  полягає також у допомозі студентам оволодіти методами самостійної роботи з  підручниками, посібниками, першоджерелами. Лекція — один з найважливіших  чинників в організації навчальної діяльності студентів.

Робота студентів безпосередньо на лекції і над лекцією потребує значних  зусиль. Основні вимоги, пов´язані з лекційною формою навчання, такі: уміти не лише слухати, а й сприймати, усвідомлювати зміст лекції; систематизувати  одержані знання в конспектах; уміти творчо осмислювати матеріал лекції у  процесі самостійної роботи

Успішне сприймання лекції потребує психічного напруження — уваги, уяви,  логічного мислення, пам´яті. Для мобілізації психічних потенцій необхідно:

своєчасно зайняти робоче місце, підготувати зошит, письмове приладдя для записів;

Самоорганізація і самодисципліна є запорукою успішного
 сприйняття лекції

Засвоєння лекційного матеріалу буде мати більшу ефективність, якщо лекцію  не лише слухати, а й записувати, тобто конспектувати. Це сприяє глибокому  осмисленню навчального матеріалу, використанню його при підготовці до  семінарських чи практичних занять, заліків і екзаменів.

Уміння правильно вести конспект лекцій формуються поступово. Звичайно,  першокурсники намагаються повністю, слово в слово, вести записи лекцій. Така  спроба, як правило, не має успіху, виявляється невдалою: повністю записати лекцію  не вдається, студент швидко стомлюється, а головне — у нього не задіяне активне  мислення, немає аналізу і синтезу змісту лекції. Несистематизовані записи  окремих уривків не дають можливості відновити зміст лекційного матеріалу  пізніше при підготовці до семінарських занять чи підсумкового контролю. Тому  головне, до чого треба прагнути при конспектуванні лекції, — записувати в  логічній послідовності суттєві думки, положення, викладені в лекції, які є результатом аналізу і синтезу власного мислення.

—    з кожної навчальної дисципліни потрібно мати окремий зошит, на титульній сторінці якого слід зазначити назву навчальної дисципліни, курс, прізвище та ініціали студента,  вчений ступінь, звання, прізвище, ім´я і по батькові лектора;
з лівого боку кожної сторінки варто відводити широкі поля  (4—5 см), на яких під час лекції і пізніше при самостійному опра­цюванні матеріалу можна робити помітки;

Треба навчитися швидко писати. Це досягається, у першу чергу, за рахунок  умовних позначень і скорочень окремих слів і фраз. Однак, не варто скорочувати  закінчення слів, оскільки це може викликати спотворення їх змісту під час  роботи з конспектом. Скороченню, як правило, підлягають слова і фрази, які  найбільш часто вживаються в тому чи тому лекційному курсі, вони вироб­ляються  практикою конспектування. 

Для студента важливо вміти поєднувати роботу думки і руки, розподіляти  увагу, зосереджувати її на головному. Це дає змогу здійснювати своєрідну  "фільтрацію" навчального матеріалу. Тут відбуваються два процеси:  відокремлення другорядного від головного, узагальнення і систематизація змісту  лекції

Головні думки, на відміну від другорядних, звичайно виділяються інтонацією,  сповільненим темпом мовлення лектора. Си­стематизація досягається вмінням  студентів виділяти вузлові питання, здатністю до узагальнення і логічного  осмислення по­слідовності та взаємозв´язку окремих компонентів лекції.

Конспектуючи лекцію, треба повністю записувати назву теми, план,  рекомендовану літературу. Особливу увагу необхідно приділяти записам правил,  цитат, формул, схем тощо.